Як митна політика впливає на світову економіку та крипторинок

Близько ста років тому, у 1930 році, Закон про мита Сміта-Голлі завдав серйозної шкоди світовій економіці. Ця митна політика, що маскується під захистом національної промисловості, врешті-решт призвела до катастрофічного скорочення світової торгівлі, посиливши масштаби та наслідки Великої депресії. І до сьогодні тінь торгового протекціонізму ще не розвіялася.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, що знову призвело до паніки на світових ринках. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо американська сторона продовжить "ігри з митами", китайська сторона "не зверне на це уваги" і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90-денну паузу в митах", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшує ризик економічної декомпонування між США та Китаєм, але й ставить крипторинок — нову арену глобальних капітальних потоків — перед новими викликами.

Історичне попередження

Уроки, які принесло «Законодавство про тарифи Смута-Голі» 1930-х років, заслуговують на глибоке осмислення. Тоді країни опинилися в порочному колі помстливих тарифів, що зрештою призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, що вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, має звучати як тривога для сучасних рішень: торговий протекціонізм ніколи не був добрим рішенням для економічних проблем.

У 1930 році Конгрес США ухвалив цей законопроект, середній імпортний тариф було підвищено до історичного максимуму в 59%. Хоча метою було захистити внутрішню промисловість, яка постраждала від Великої депресії, це викликало катастрофічний ланцюговий ефект. Основні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення обсягів міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, обсяги експорту США впали на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати американську економіку, але й посилила вплив Великої депресії, виявивши смертельні дефекти торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призведе до "ефекту бумераанга". Ще більш серйозним є те, що цей законопроект підриває основи міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, сприяючи економічному націоналізму та закладаючи небезпеку для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Нова хвиля митних суперечок

Торговельна війна 2025 року відрізняється від 1930 року. США намагаються перепроектувати глобальні ланцюги постачання шляхом "селективної торговельної війни" — з одного боку, чинячи великий тиск на Китай, а з іншого, тимчасово пом’якшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розподілу і розпаду" виглядає розумно, але насправді має свої ризики. Як друга за величиною економіка світу, Китай вже не є тією торгівельною слабкою країною, яка пасивно реагувала на виклики 1930-х років. Відповідаючи на рішення США про введення нових тарифів, Китай не вдався до митної помсти, а натомість продемонстрував позицію "ігнорування", одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість дозволила ринку зрозуміти, що новий раунд торговельної війни, можливо, не перетвориться на повномасштабну битву, як у 1930-х, а стане більш тривалою війною на виснаження.

реакція крипторинку

Політика мит США спричинила різкі коливання на глобальних фінансових ринках, крипторинок також зазнав всебічного удару. Біткоїн впав з 83,500 доларів до 74,500 доларів, ефір впав ще більше, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна капіталізація інших криптовалют зменшилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку суттєво скоротилася, місячний приплив коштів у біткоїн впав з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, ефір перейшов до чистого відтоку 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масовий "продаж в стилі капітуляції", з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може наближатися до виснаження.

З технічної точки зору, рівень 93 000 доларів став ключовим рівнем опору для відновлення бичачого імпульсу біткоїна, а діапазон 65 000-71 000 доларів є основною зоною підтримки, яку потрібно зберегти бичкам. Поточний ринок вступив у критичну стадію, і якщо буде порушено рівень підтримки, це може призвести до того, що більшість інвесторів зазнає збитків, що викличе ще більш різкі корекції на ринку. Загалом, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, а невизначеність, що виникла внаслідок митної політики, вже спричинила широкий вплив; чи зможе ринок стабілізуватися, залежить від подальшого розвитку політики та ситуації з поверненням капіталу.

У цій міжнародній грі крипторинок є як пасивним споживачем, так і активним змінним. Коли міжнародна ситуація напружена, а глобальна валютна система перебуває в стані нестабільності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний, який не контролюється жодним урядом або сутністю, спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку буде підкопана торговою війною, насіння нової системи почне тихо проростати.