Стратегічні міркування за планом мит

Нещодавно план "паралельних тарифів", який викликав глобальні коливання на ринках, привернув широку увагу. Спосіб впровадження цього плану є досить суперечливим, а логіка та мета, що стоять за ним, викликали безліч здогадок.

Розрахунок цього плану виглядає простим: обчисліть торговий профіцит основного торгового партнера минулого року щодо США, поділивши його на загальний обсяг експорту товарів, а потім поділіть на два, щоб отримати так звану "паритетну" ставку мита. Однак за цим, на перший погляд, довільним методом розрахунку можуть ховатися більш глибокі стратегічні міркування.

Наразі на ринку існує розбіжність у поглядах на цей тарифний план. Одна точка зору вважає, що це довгострокова національна політика, спрямована на зміну глобальної торгової структури, що може призвести до ізоляціонізму США та мати довгостроковий негативний вплив на світову економіку. Інша точка зору розглядає це як стратегію переговорів, щоб отримати більше вигод у суперечках з торговими партнерами та великими корпораціями.

Хоча автори плану неодноразово підкреслювали важливість митної політики під час виборів та в процесі правління, описуючи її як засіб для повернення виробництв, та використовуючи її як політичну обіцянку для певних виборчих груп. Проте є думка, що мита можуть бути лише важелем для переговорів, а їх кінцева мета може включати:

1. Збільшити закордонні замовлення, наприклад, спонукати інші країни купувати більше американських товарів.
2. Створення більшої кількості місцевих робочих місць, залучення великих компаній до інвестицій та будівництва заводів у США.
3. Розумно оточити конкурентів, змусивши деякі країни приєднатися до альянсу, щоб подальше блокувати певні країни.

Крім того, коливання ринку, викликані тарифною політикою, можуть мати непрямий вплив на монетарну політику, чинячи тиск на ухвалювачів рішень.

Проте, ймовірність того, що мита стануть довгостроковою національною політикою, є невеликою. З огляду на те, що наступного року відбудуться проміжні вибори, тривалі високі мита можуть призвести до економічної рецесії, падіння фондового ринку та посилення інфляції, що може вплинути на кількість місць правлячої партії в Конгресі, а отже, послабити її здатність до управління в наступні два роки.

Варто зазначити, що менш ніж через тиждень після оголошення тарифного плану, внаслідок контактів та переговорів з кількома країнами, відповідні сторони почали пом'якшувати свою позицію щодо тарифів. Директор Національної економічної ради США заявив, що понад 50 країн вже почали торгові переговори. Торговий радник США також зазначив, що США прагнуть скоротити тарифні та нетарифні бар'єри.

Проте, під час переговорів можуть виникати непередбачувані обставини. Наприклад, переговори з основними торговими партнерами (такими як ЄС та Китай) можуть не проходити гладко, що навіть може призвести до загострення конфлікту в короткостроковій перспективі. Але враховуючи, що більшість країн, ймовірно, активно ведуть переговори з США, ймовірність погіршення загальної ситуації невелика.

Для політиків основним завданням залишається отримати більше "досягнень" до середини виборів наступного року. Високий рівень інфляції та нестабільність на фондовому ринку можуть вплинути на їхні дії в другій половині терміна. Тому завершення переговорів якомога раніше буде для них більш вигідним.

Як виробники невизначеності, політики також прагнуть усунути невизначеність перед середньостроковими виборами наступного року, щоб забезпечити свої політичні інтереси.